, ,

АНДРІЙ ВЕРЦІМАГА: «ЛЮДИ – НЕ ТРАФІК»

«Агентство справедливості в рекламі» – так при знайомстві Андрій Верцімага називає своє місце роботи. Насправді, він працює менеджером українського напрямку компанії «APM Agentuur». Які принципи реклами розповсюджує Андрій, чому час від часу йому доводиться роздавати листівки на вулицях і які важливі рекомендації надає представникам Google та Facebook – читайте у нашій традиційній рубриці «Відвідини бізнесу».

Історія

Для того, щоб зрозуміти нашу діяльність, пропоную почати з історії. Отже, з чого все почалося… Засновник «APM Agentuur» Євгеній Глєбов (Білорусь) понад 23 роки займався бізнесом. Був дотичним до реклами, шукав клієнтів. Одного дня у нього з’явилася ідея створення платформи, в межах якої рекламодавець зміг би звертатися до людей напряму, без посередників.

Та система реклами, яка діє зараз, побудована на суб’єктивних баченнях рекламних агенцій. Ми платимо посередникам за розміщення реклами і це неефективно. Рекламні повідомлення переважно нецільові, вони часто дратують і демонструються нам у ті моменти, коли ми не готові з ними комунікувати.

Концепція

Що придумав Євген? Сайт на кшталт рекламної дошки чи поштової скриньки, на яку приходять різні листівки, рекламні відео тощо. Це така окрема онлайн-пошта для реклами. Кожен охочий може зайти, зареєструватися, добровільно вказати свої інтереси, вподобання, регіон проживання тощо. Відносно даних анкети користувачеві надсилаються рекламні повідомлення, які його могли б зацікавити. Паралельно на сайті реєструються рекламодавці. Вони заповнюють спеціальну анкету з даними про бізнес та цільову аудиторію, якій слід показувати рекламні оголошення. Так відбувається контакт. Максимально цільовий та ефективний.

Рекламодавець платить не за кількість переглядів, а за кліки. Наша комісія – 10%, решту – йде користувачеві. «Аdvertising pays me» (реклама платить мені) – так звучить наш слоган.

Це не спосіб заробітку, це справедливі відносини між рекламодавцем та споживачем.

Адже ваш час та увага повинні бути оплачувані. У нас агентська бізнес-модель, яку називають «ten percenter». За схожою системою працюють Uber та Airbnb.

Технологія

У кожного користувача є персональна рекламна дошка. Сюди приходять банери, на які можете клікати. За кожен клік на ваш рахунок нараховується 90% від суми, яку рекламодавець платить за розміщення оголошення. Вивести їх можна на платіжну систему Paysera, звідси можна на Webmoney або на будь-яку картку українського банку.

Реєстрація на сайті для всіх безкоштовна. І так буде завжди. Вартість  розміщення реклами – від 0,01€ до 0,05€ за один клік. Існують різні формати реклами: листівки, посилання, відеоролики.

Чи наша реклама ефективна? Якщо кількість кліків поділити на кількість показів та помножити на 100% – отримаєте коефіцієнт ефективності реклами. У Google та Facebook – такий коефіцієнт близько 2%. Професіонали можуть досягнути 15%. У нас – 65-75%, але може й бути ще більше. І це не дивно, адже люди переглядають ті повідомлення, які їм цікаві.

Ми всі глядачі і кожен у будь-який момент може стати рекламодавцем. Така ідея реєстрації.

Масштаби

Зараз у нас 45 000 користувачів у всьому світі, в Україні – 11 000, в Литві – 25 000. Почали ми у травні 2014 року. В Україні активно просуваємо проект з осені 2015 року.

Маркетинг

Час від часу я роздаю на вулиці рекламні листівки, до яких прикріплена металева гривня. Так дуже легко зрозуміти суть проекту: дивитеся рекламу – отримуєте оплату. Ми постійно експериментуємо, рекламувались на радіо, на телебаченні, розміщували статті в онлайн виданнях. Ведемо сторінки у соцмережах та блог на Medium, де розповідаємо про інші відносини у рекламі.

Ринок

Наші стартові регіони – Литва і Україна. Центральний офіс у Мінську – там працюють програмісти, дизайнери. В Україні наразі я один працівник – працюю, бо бачу перспективу. Тут бізнес і рекламодавці спраглі до чогось інноваційного. Інші менеджери також працюють на місцях: у Литві, Естонії, на черзі Латвія. У таких маленьких країнах легше аналізувати ринок. Вже потім зможемо виходити на глобальні ринки.

Ми зареєстровані в Естонії, бо так дуже зручно. Там спрощена система для бізнесу. В плані електронного самоврядування Естонія попереду всього світу.

Стратегія

Зараз проект повністю фінансує Євген. У нього є власний бізнес, завдяки якому може платити нам зарплатню. Ми шукаємо альтернативне фінансування, зокрема подали заявку на грант «Горизонт 2020». Чекаємо на результат.

Я живу у Львові, тож, очевидно, намагаюся розвинути ринок тут. Для того, щоб система працювала точково, потрібна реєстрація 100 000 львів’ян і кілька тисяч рекламодавців. Це наша стратегія. Далі буде достатньо просто приїхати в будь-яке інше місто для презентації проекту та результатів – і користувачі долучатимуться самі.

Місія

Ми робимо так, щоб рекламодавець у будь-якій точці світу міг дуже економно та легко знайти свого споживача, при цьому гроші не виводилися на рахунки зарубіжних інтернет-корпорацій, а залишалися у місцевій економіці.

Проведемо аналогію з Google та Facebook, бо вони мають найбільшу частку ринку. Більше 90% їхніх прибутків – від реклами. Ми користуємося їхніми сервісами, думаємо, що вони безкоштовні, але це ж зовсім не так. Кожен з нас надає свої персональні дані, які продають рекламодавцям. Тоді як наші постулати: люди – не трафік.

Читайте новий випуск «Ділового слова»

Google та Facebook – це чудові сервіси. Вони створені дуже талановитими програмістами. Але їхня бізнес-модель, ми вважаємо, неправильна. Вона створює негатив навколо реклами, частка людей, які блокують рекламу в інтернеті, зараз сягає 30% і постійно зростає.

Google та Facebook варто перейти на модель платної підписки.

До прикладу, чому б їм не ввести абонентську плату, скажімо півдолара за місяць. Це був би більш чесний і прямий зв’язок. Якби ці сервіси були зосереджені тільки на користувачів, там слід було б видалити всю рекламу та коди стеження за нами.

У такій бізнес-моделі, яку пропонуємо ми, 90% грошей рекламодавців залишаються в регіоні. Наприклад, львівський рекламодавець показує рекламу львівському користувачеві. Відтак, рекламні кошти надходять потенційному споживачеві, залишаються у львівському бюджеті. Коли ж львівський підприємець платить за реклами Google чи Facebook, гроші осідають десь за океаном та ще й за неефективну послугу.

Автор: Ірина Таран
Джерело: «Ділове слово» №24

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

No apps configured. Please contact your administrator.

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *