,

Ігор Сусяк: «Люди повинні мати велику мету»

Іванофранківець Ігор Сусяк управляє двома бізнесами. Крім того, встигає займатися волонтерством, допомагає організовувати бігові марафони, активно поширює ідеї енергозбереження, постійно долучається до різних цікавих проектів та, хоч це й не наша тема, дуже-дуже багато часу проводить з власною сім’єю (підглянули у Facebook). І, що дуже важливо, на все про все в Ігоря – 24 години. Як? Читайте в інтерв’ю. 

– Ігорю, розкажіть, яка зі всіх ваших діяльностей, для Вас пріоритетна?

– Бізнесу зараз приділяю більше – приблизно 80% робочого часу. Решту – намагаюся приділити соціальній роботі. У мене зараз два активні бізнеси: «CIНТ-Майстер» та «Бомбус», що з латини означає джміль, про якого кажуть, що він не може літати. Перший у мене давно – з 2002 року. Там вже майже все налагоджено, більшість процесів автоматизовані. Мені вистачає 2-3 години в тиждень, щоб скоординувати роботу. В «CIНТ-Майстер» зараз працює 15 людей, керує виконавчий директор, який з більшістю всього добре справляється. Цей бізнес стосується ІТ, це моя стихія.

– А як наважилися на власний бізнес, пам’ятаєте?

– Мені дуже пощастило. Я купив франшизу, тобто готове бізнес-рішення, технологію, обладання та можливість повчитися. «СІНТ» – це всеукраїнська мережа. Спершу про мінуси франчайзингу – немає куди рости, не побудуєш мережу, не розширишся. Решта – суцільні плюси, бо купив все готове, лиш впровадити. Такий досвід дав мені розуміння бізнесу, раджу всім початківцям починати зі схожої схеми.

– Яка місія в «СІНТ»?

– Колись вона звучала так: надати кожному власника принтера можливість якісного друку. Проте з часом це привело до того, що високоякісні спеціалісти продовжували обслуговувати домашніх користувачів. Ми зрозуміли, що основний наш клієнт – це офіс, з яким раз домовишся і працюєш довгий період часу, крім того, ми набули різностороннього бізнес досвіду. Зараз ми перефразували місію: «Підтримувати та розвивати місцевий бізнес».

14466428_1316770704999616_18932581_o

 

– Сьогодні тренд в автоматизації. У вашій компанії за яким принципом удосконалюють процеси?

– Я – ІТ-шник, і це все мені дуже подобається. Якби біля мене сидів робот і робив все те, що потрібно – я був би шалено щасливий. Хочу, щоб все було максимально автоматизовано. Зараз ми вже на дві третини до мети. Гадаю, можемо досягнути 95%. Почнемо з того моменту, коли до нас звертається клієнт. До слова, він до нас взагалі не мав би звертатися, бо ми маємо самі прогнозувати час, коли йому знадобляться наші послуги. Отже, коли до нас хтось телефонуватиме, я хочу, щоб ми бачили всі деталі співпраці з клієнтом, дзвінки будуть автоматично фіксуватися, щоб ми мали можливість миттєво реагувати на замовлення. Наразі у нас автоматизація починається із замовлення. Хочу ще, щоб ми колись автоматично перевіряли якість послуг.

– А другий бізнес?

– Зовсім мені не властивий. Коли вибирав опалення в офіс, познайомився з місцевими винахідниками, які взяли мене в долю. Знаєте, є ситуації, коли партнерство спрацьовує і приносить хороші результати. Але це не в нашому випадку.

– А чому?

– Тому що люди всі різні. На характер  кожного з дитинства впливала різна інформація, формувалася унікальна особистість. Хто знає, що там в кого всередині. А тут – бізнес, який потребує конкретних рішень. Потрібно щось у собі перебороти, прийняти інший бік, інколи піти на компроміс. Але так не завжди виходить, бо у кожного свої інтереси. Словом, ми з партнерами не зійшлися. Я розділив компанію на окремі шматки. Те, що буде працювати – залишаємо, а решту доведеться закрити. Так, це боляче, але це бізнес.

Соціальне

– Як почалася Ваша участь у соціальних проектах?

– Орієнтовно 2-3 роки назад я почав активно підтримувати форму. Бігав. Познайомився з новими людьми, яким потім допоміг організувати біговий півмарафон в Івано-Франківську. Потім працював з платформою «Тепле місто» для того, щоб організовувати в місті проекти, пов’язані з енергоефективністю. Почав курувати проект з електричних зарядок для автомобілів. Одну встановили, на черзі ще дві, плануємо більше.

– Як Вам це вдалося? Це насправді складний процес?

– По-перше, ми знайшли мережу, яка розвиває в Україні проект з безкоштовних для користувачів заправок. Як це працює? Наприклад, ресторан, банк чи будь-яка інша установа купує таку заправку, ставить на своїй території. Таким чином, заохочує до себе нових клієнтів. Це дуже вигідно. Вартість заправки – менша, ніж горнятко кави. Натомість клієнт може у вас зачекати, поки транспортний засіб заправиться, та залишити у набагато більше грошей. За такою схемою працюють у всьому світі. В Україні вже понад 60 таких заправок. І що ще зручно – клієнт бачить кожну зарядку на карті і може будувати маршрут по всій Україні. Існує можливість резервувати час заправки.

– Що кажуть власники, які вже встановили такі заправки біля своїх закладів? Це насправді вигідно?

– Вони чудово розуміють, наскільки це хороший піар. Ресторан, який поставив заправку, ще не відкрився, а до нього вже приїжджало 5 гостей з метою зарядки. За статистикою, біля кожної такої зарядки формується автопарк з 20-ти постійних клієнтів. В Івано-Франківську вже 30-40 електроавтомобілів, і їхня кількість росте. Цей рік взагалі проривний. Зараз у продажі з’являються авто, які на одній зарядці можуть проїхати 400-500 км (всі попередні – до 200 км). А ціна приблизно така ж. Це вже не міський автомобіль.

– На Вашу думку, коли в підприємців з’являється бажання соціальної роботи?

– Соціальну активність можна і потрібно вести в будь-якій формі. Проте для довготривалої незалежної роботи потрібне фінансове забезпечення. А для цього необхідно допомогти спочатку самим собі. Лі Куан Ю назвав цифру від 5 000 доларів в місяць. Друге – велика мета, розуміння того, що залишиться після нас. Ще одна передумова – реальна можливість допомоги. Я часто допомагаю різним організаціям друкували листівки чи іншу продукцію, бо я це можу, бо мені це нічого не коштує. В Україні добрі зміни почалися після Революції Гідності, коли люди побачили, що спільними зусиллями можуть досягати великих успіхів.

Автор: Ірина Таран
Джерело: «Ділове Слово» №14

Сподобався матеріал? Напишіть коментар.

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь


Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *