,

Максим Прокопов: «Хороший хлопець – це не професія»

У Максима Прокопова завжди є ідеї та новини. Тому й розмовляти з ним можна годинами. Про бізнес, інновації, цінності, недоліки «хороших хлопців» та великі місії…

Довідка: Максим Прокопов (місто Київ) –
директор та співвласник компанії «ІТ-Premium»
(системне адміністрування, цифрова телефонія та
інші ІТ-послуги для бізнесу)

 

– Максиме, як гадаєте, які основні успіхи Вашої компанії?
– Нам уже 8 років. У нас 10 працівників. За цей час встигли не закритися (ред. – сміється), завоювати довіру клієнтів та побудувати, вважаємо, ефективні процеси…

– Як з’явилася ідея заснування власного бізнесу?
– У мене є партнер, з яким порівну ділимо бізнес. 8 років тому у мене було 2 клієнти, у нього – теж 2. Ми зняли приміщення, зібрали клієнтів та розпочали бізнес. Працювали тоді у напівпідвальною крихітному приміщенні – не більше 10 квадратних метрів – зате в центрі. Основне – там був Інтернет.

– Важко було наважитися на бізнес?
– Було страшно. Але мій попередній роботодавець продовжував залишатися моїм клієнтом, що втримувало нас на плаву. Зараз розумію, що початок бізнесу не був кроком у невідомість.

– І ще трохи історії. Чому обрали свою професію?
– Це почалося з дитинства. У 12 років в мене був програмований калькулятор. Як зараз пам’ятаю – з нетерпінням чекав на нові лістинги з «іграми», які друкували в журналі «Однокласник». Виглядало це так: 20 хвилин ти покроково набираєш різні символи, тоді програма запускається, і… починається магія. Ми уявляли, що мінус – це постріл, цифра – людина і так далі. Колись я загубив потрібний примірник журналу, і мені довелося самостійно програмувати. Зробив гру і – пішло-поїхало…

– Де навчалися програмуванню?
– Спершу, зрозуміло, у середній школі, де у нас були  уроки інформатики. Ми займалися за величезними «телевізорами»-моніторами «Корвет»… Зараз здається, що я найстаріша людина в світі (ред. – сміється)… Потім відвідував різні гуртки з програмування, займав призові місця у Малій академії наук. Найцікавіше вивчав без техніки, а самостійно, з книжок. А далі – Київська політехніка, куди ми вступили з другом. Тож я отримав профільну освіту.

«У середній школі займався за величезними «телевізорами»-моніторами «Корвет»… Кажу це і мені здається, що я найстаріша людина в світі»

– Складно було відкривати бізнес разом з партнером?
– Ні, з партнером було все просто. Адже ми добре розуміли і розуміємо зараз один одного. Найскладніше було наймати першого працівника. У нас же зовсім не було досвіду, тому найняли на роботу людину, не ту, яку було потрібно. Ну, знаєте, як буває – друзі попросили, казали, що хороший хлопець… Проблема була в тому, що «хороший хлопець» – це ж зовсім не професія.

– А як тепер шукаєте працівників? З’явилися конкретні вимоги?
– За весь час спільної діяльності ми брали на роботу дуже багато людей. Зараз молодь часто «стрибає» з місця на місце – через умови роботи, оплату тощо – тож співбесіди проводимо систематично. Зараз чіткіше розуміємо, що людина повинна роботи, якими компетенція ми має володіти.

305292_10150517645209896_1029016998_n

– А які компетенції для вас важливі?
– У першу чергу, управління ІТ, а далі – відповідно до процесів.  У нас як відбувається процес: спершу працівник приймає звернення від клієнта, яке ми класифікуємо за переліком послуг, а тоді – призначаємо час реакції та рішення. Той, хто приймає заявки, повинен бути трохи психологом, розмовляти «людською» мовою, бути стресостійким. Людина, яка маршрутизує, повинна розуміти компетенції та завантаженість ІТ-фахівців. Ну і, звісно, той, хто виконує, повинен мати відповідні навики для виконання тієї чи іншої роботи. У нас є окремі люди, які добре розбираються в електронній пошті, є такі, яких вважаємо фахівцями у цифровій телефонії.

– А, окрім компетенцій, які цінності для вас важливі?
– Під час співбесіди ми якось підсвідомо визначаємо, зійдеться працівник з командою чи ні. Це дуже важливий критерій.

– Скільки у вас зараз працівників?
– 11.

– Коли ви тільки розпочинали бізнес, як уявляли його, скажімо, через 8 років?

– Знаєте, це дивовижна річ. У мене насправді не було якихось далекоглядних планів. Максимум – 2 роки. Але тоді плани і результати дуже співпадали. Так само як і те, що зараз наш колектив має складатися з 10 людей – це ми уявляли приблизно 5 років тому. Як не дивно, куди йшли – туди й прийшли.

– Ви часто згадуєте про важливість процесів у компанії. Розкажіть, яку роль вони відіграють у вашому бізнесі.
– До управління процесами компанія приходить на конкретному етапі, коли власники чи керівники розуміють, що масштабувати та розвивати не можна хаос. У нас зараз 10 працівників. А як ми будемо працювати, коли їх буде 100 чи 1000? З якими компетенціями вони мають бути? Для відповіді на всі ці питання потрібний процес ний підхід. Раджу всім відвідати курс MBS у Громадській Школі Бізнесу, який я сам завершив кілька місяців тому. Це була найбільш ефективна інвестиція у моєму житті. Відтак, я зрозумів, що люди часто не бачать і не розуміють, у чому проблеми малого бізнесу.

Нещодавно мені дружина показала спільноту для молодих мам у Facebook. Там ведуться обговорення про варіанти відкриття власного бізнесу. Прочитав кілька ідей цих мам і зрозумів, що 90% з них зовсім скоро закриються, адже вони не з того стартують. Їхні ідеї бізнесу виходять з того, чим їм подобається займатися. А успішний бізнес стартує з думки, яку проблему ми можемо вирішити для наших замовників. І скільки всього замовників з такою про-блемою. І яка конкуренція. Це те, що я можу порадити малому бізнесу – не думати про процеси чи про те, чим їм подобається займатися, а фокусуватися на якомусь одному сегменті споживачів і максимально ефективно задовольняти їхні потреби.

«До управління процесами компанія приходить на конкретному етапі, коли власники чи керівники розуміють, що масштабувати та розвивати не можна хаос»

– Які проблеми Ви вирішуєте?
– Ті, які пов’язані з ІТ-технологіями. Якщо компанії потрібно впровадити щось нове, підтримувати те, що вже впроваджено, щоб системи працювали без збоїв.

– Вам часто доводиться слідкувати за інноваціями технологій? Як гадаєте, які з останніх здатні змінити життя людей у майбутньому?
– Гадаю, це Blockchain(ред. – побудований за конкретними правилами ланцюжок із сформованих трансакцій. Вперше реалізований у крипт валюті «Біткоін»). Також – машинне навчання. Роботів намагаються навчити мисленнєвих процесів, якими володіє людина. Створюють ботів. Зовсім скоро ви вестимете комунікацію через чати і навіть не здогадуватиметесь, що вам відповідає робот.

– А чи всі інновації позитивні?
– Це дуже філософське питання. Ті, які впливають на життя людини, на те, що вона їсть, скільки років живе, рівень життя тощо, мають два боки. З одного боку – ведуть до покращення, з іншого – погіршують щось інше. Як саме – наразі не можу відповісти.

«Моя місія – підвищити рівень ІТ в країні»

– І на останок, яка ваша велика місія?
– Підвищити рівень ІТ в країні. Ринок у нас досить конкурентний, і для того, щоб досягнути успіху, потрібно надавати якісні послуги. А що таке якість? Ми зрозуміли, що це дуже суб’єктивна річ. Все залежить від сприйняття людини. Якщо клієнт очікує, що ви усунете несправність за 2 години, а ви це зробили за 3 години – послуга неякісна. Слід коректувати очікування клієнтів. І намагатися надавати трохи більше сервісу, ніж від вас очікують.

Автор: Ірина Таран
Джерело: «Ділове слово» №7

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

No apps configured. Please contact your administrator.

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *