,

Володимир Худо про бізнес та відповідальність

Володимир Худо

Володимир Худо – людина, яку не треба представляти діловому колу львів’ян. Він організував десятки успішних проектів, надав сотні студентів поштовх для старту власного бізнесу. Один з основних його «проектів» – син Андрій Худо, співзасновник холдингу емоцій «!FEST», відомого далеко за межами України. Втім, сьогодні поговоримо про інший, не менш важливий проект у житті Володимира Худо – інвестиційний проект «АТ Зелений кошик», організований з великою метою – розвитку малого підприємництва України. Сьогодні Володимир Худо розповість про відповідальність, бізнес-освіту та власні цілі організації проектів.

Автор ідеї «АТ Зелений кошик» Наталя Марійчук каже, що проект настільки великий, що їй аж страшно. Вам не страшно?

– Будь-які проекти страшні для тих, хто вперше над ними працює. А для людей, які впевнені у своїх силах, мають підґрунтя знань, хорошу команду –все досить просто і без особливих проблем. Звісно, труднощі є, але не настільки вагомі, щоб ними перейматися.

Про які труднощі йдеться?

– Ну, по-перше, проблема у нестабільній гривні. Не встигнеш обернутися – матеріали знову і знову зростають у ціні. Окрім того, багато хто з підрядників не готовий на великі проекти. Буває, що не тримають слова і доводиться витрачати багато часу на спілкування і вияснення істини.

У Вас було багато різних проектів. Наскільки «Зелений кошик» інший?

– Проект трішки складніший, бо тут не так багато грошей – часто борешся за 200 грн. Трохи цікавіший, бо доводиться дізнаватися багато нового. Зізнаюся, ніколи не думав, що займатимусь агробізнесом. Зрештою, як і не думав, що колись відкрию перший в Україні супермаркет. Але нічого –ходив магазинами, купував продукцію конкурентів, вивчав ринок та нюанси технології… Ще одна відмінність цього проекту від попередніх – тут всі свої. І ще – я завжди буду частиною проекту. Можливо, через рік знайдемо людину, яка б посіла моє місце, щоб я мав більше часу на реалізацію інших ідей. Втім, залишуся в наглядовій раді чи просто учасником інвестиційного товариства.

Кого бачите на своєму місці?

– Людину, яка обов’язково завершитьпрограму МВА. Для такого проекту слід пройти весь цикл ведення бізнесу –від початку до кінця. Зараз поясню, чому це важливо. В університеті студентам дають мало знань щодо, хоча би, вхідного контролю. Наприклад, ми купили поганий торф, в якому з часом з’являться різнішкідники, тож зелень не буде повністю здоровою. Хороший підприємець викине продукт, поганий – обріже жовті листочки і спробує продати. У будь-якому випадку, тут проблема – у відсутності вхідного контролю. Перш ніж купити торф, нам слід було вивчити виробника, його репутацію, сертифікати якості тощо. Дуже хочу, щоб мій замісник отримав всі потрібні знання, щоб в межах нашого проекту не ставалося різного роду неприємностей. Коли розумієш всі аспекти бізнесу, тобі легше приймати рішення. МВА дає зовсім інший поштовх, інше бачення бізнес. Самоучка – це добре, коли маєш талант. Коли ти скульптор, художник. А в бізнесі потрібні знання. Бізнес помилок не пробачає. Кожна помилка –мінус з твоєї кишені. У кращому випадку, з твоєї.

Розкажіть трохи про проект. Як гадаєте, в чому його унікальність?

– Перш за все –в екологічності. Торф у нас –екологічно чистий. Живильні розчини –дорогі екологічно чисті. Тобто виготовлятимемо продукт, який не має жодних ГМО. Окрім того, технологія гідропоніки –дуже прогресивна. Ми будемо продавати зелень у спеціальних кошичках з торфом, у яких салат може зберігатися 4-5 днів.

 «Якщо ти віриш у те, чим займаєшся, любиш це – у тебе все вийдеі до твого досвіду прислухатимуться»

Ви в курсі всіх процесів, звітуєте перед інвесторами майже про кожен крок. Багато часу витрачаєте на «АТ Зелений кошик»?

– Знаєте, керівникам проектів доводиться найскладніше – доводиться слідкувати за всіма і всім, бо основна відповідальність лежить на тобі і з тебе питатимуть, якщо щось піде не так. Повірте, у мене немає фінансових цілей. Якби ви побачили мій оклад, то переконалися би в тому, що гроші в проекті мене цікавлять найменше (ред. –сміється). Участь у таких проектах – це щось більше, ніж прибуток. Останніх 15 років я викладав у ЛНУ ім. Івана Франка. І зараз у мене наступив такий етап у житті, коли викладання не приносить повного задоволення. Звісно, навчати студентів добре, адже постійно тримаєшсебе в тонусі, втім, хочеться реалізовувати цікаві та важливі проекти.

Яка ціль «Ресурсного Центру Бізнесу»?

– Вона, в принципі, не відрізняється від цілей Клубу Ділових Людей – це розбудова України через розвиток малого бізнесу. Ми мусимо створити та розкрутити потрібну кількість підприємств і «випустити в світ» потрібну кількість підприємців, які дбатимуть не тільки про своє благо, а й, хоч це звучить трохи пафосно, України. Хто як не ми?!

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь


Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *